Наш проект “Україна автентична”

Автентика як справжність

Автентика, як справжність – це не те, що було колись і не те, що є зараз. Це філософське поняття, яке має в основі принцип еволюційності. Тобто від справжнього (джерела, первісного) творити справжнє (історичне, сучасне, адаптоване) життя.
Для чого?
Для того, щоб на основі осмисленого минулого формувати свідоме майбутнє. Щоб зараз краще зрозуміти себе, ми маємо дослідити: хто ж ми є, як жили наші предки, які мали мрії, естетику мислення? Все це дає нам енергію бути не статичними, законсервованими в певному періоді розвитку, а прямувати в майбутнє з певним рівнем знань, бачень і усвідомлень.

Для розвитку автентичного мистецтва, ми свідомо обираємо точкою відліку кінець XIX століття, відрізаючи столітній період рафінованої радянської культури, щоб адаптувати і розвивати сучасну українську культурну ідентичність, сформовану на глибокій історичній традиції.
Знову ж, для чого?
Для того, щоб культура була “жива”, захоплювала світове товариство і самих українців, незалежно від того, якою мовою вони думають, розмовляють, в якій частині планети живуть.

Про те, хто ми і що хочемо нести у цей багатоликий світ

Виклики, які отримала Україна в останні роки, дістали на поверхню нашу глибинну проблему – незнання самих себе як самобутню націю. Ми не знаємо своїх традицій, обрядів, укладеного століттями способу життя і мислення. Ця проблема постає ще гостріше у зв’язку з тим, що була завуальована семидесятилітнім нищенням і знеціненням нашої культурної спадщин. Висміювались та нівелювались будь-які рухи, які проявляли ідентифікаційні риси українського народу.

Нація формується, зміцнюється завдяки спільно пережитій історії, сформованим традиціям, розвинутим ремеслам, обрядовості, мистецьким спільним надбанням. Все це органічно, століттями творить світогляд та менталітет, що відрізняють нашу націю від інших. Традиційна культура проявляється у всіх сферах життєдіяльності людини: чи то у побуті, чи в обрядових визначних дійствах, чи в унікальних традиціях створення та носіння одягу. Це своєрідний магічний об’єднуючий фактор, що тримає разом багато поколінь, за допомогою спільної генетичної пам’ятті та живих традицій: духовних чи матеріальних, стверджуючи, формуючи та удосконалюючи свідому усталену своєрідну націю.

Якщо ми асоціюмо себе з українською нацією, нам важливо знати автентичне “до”, пізнавати і проживати своє “зараз” і будувати міцний плацдарм для ствердного “завтра”. Саме тому, своїми проектами, ми  будемо показувати взірці сформованої традиційної культури з приватних та музейних колекцій. Щоби дати можливість усім – в межах України і поза нею, побачити красу нації, оцінити її мистецьку цінність та проявити себе, відповідно до своїх прагнень та уподобань. Ми прагнемо створювати точні копії та репліки культурних творів, хоча “точність” є відносною. Оскільки змінились умови створення матеріалів, обладнання, історичні запити, обставини, побут, внутрішні переживання, мислення. Все змінилось, хоча прагнути до певного рівня точності відтворення завжди варто.

Ми прагнемо, щоб автентична українська натура сучасних майстрів мала платформу для презентації, вияву своїх мистецьких та авторських рішень, бачень, форм. Щоб це було органічно та адекватно нашому сьогоденню. Адже ми не є консерваторами чи новаторами. Ми ті, хто може показати якою Україна була, яка є і запропонувати якою може бути.

Чому ми створили цей проект?

Ми побачили наростаючу проблему глобалістичного впливу на традиційну культуру, що може спричинити розчинення в модерністичному мисленні ідентичність нашої нації. Відчули загострення ситуації неадекватного поводження із старими автентичними речами, що мають історичну цінність, є джерелом інформації і не повинні використовуватись в побуті. Обережне, етичне ставлення до творів, що мають «історичну пам’ять» говорить про нас , як про людей. Маючи повагу до своїх предків , ми маємо те, за що можуть поважати нас.

Тому, наша місія – створювати проекти, які б представляли та ідентифікували українську націю як самобутню, таку, що сама розуміє свою автентичну природу і відчуває себе гідною представницею серед інших культурних націй. Адже саме культура дає нам відчуття свободи. Загарбники в першу чергу знищують національну культуру. Так чому ж ми так часто спостерігаємо історичні завойовницькі наміри щодо нашої країни?..