Опубліковано

Розстеллю я сувій полотна…

Розстеллю я сувій полотна,
Доторкнуся до поля живого,
Заховаюсь із Богом одна
І в узорі зашию я Слово…
Ухоплюсь я всім серцем за світ
І творитиму мрії й надії
Колихатиму «добре» в собі,
Відганятиму заздрість й нещирість.
Поклик долі, а серце невпинне
Прагне Сонце у собі плекати.
Щоб отримати щось наднадійне,
То потрібно багато віддати!

25.09.2015

Inna Zalizniuk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *