Опубліковано

Мій стаж грудного годування – вже восьмий рік!

Господь подбав про безпеку і силу кожного малятка вже з моменту народження, надавши усім мамам унікальну можливість – стати “молочною фермою” для своєї дитинки. Важко переоцінити значення грудного вигодовування, тому що природа його не людська, а – Божественна. 

Мій досвід грудного вигодовування

Народивши свою першу дівчинку, я зовсім не розуміла, що зі мною відбувається. За правилами, що існували майже 20 років тому (не зрозуміло ким придуманими), потрібно було годувати дитину через кожні три години! Будити, коли спить, і не давати, коли кричить. Потрібно було обов’язково до крапельки зціджувати молоко після годування.

Я, звичайно, першу пораду проігнорувала відразу. Коли приїхала з пологового будинку додому,  годувала стільки, скільки дитинка відкривала ротик. Я була в захваті! Це неймовірні відчуття материнства! Я не могла повірити, що малесенька людинка, вже зовсім окрема, але ще така залежна від мене. Хотілось зробити все найкраще для неї. 

Я жалкую, що зціджувала молоко! Я зціджувала, а його ще більше прибувало! Я зціджувала, а його ще і ще… І це було нестерпно… В мене була часто температура до 40, часті запальні процеси, затвердіння… Це дуже боляче…  Так відбувалось, допоки я сама не зрозуміла, як правильно користуватись природнім механізмом грудного вигодовування. Вже другу дитинку я годувала із свого досвіду і отримала неймовірно багато задоволення і щастя від нашого контакту. Так само, звісно, було вже і з третьою і четвертою дитинкою.

Саме годуючи грудьми я усвідомила, що для мене – бути мамою! Цей зв’язок неможливо ні описати ні передати словами. Я пам’ятаю, як я завжди боялась того дня, коли він буде останнім;  того моменту, коли вже ніколи не відчуватиму цього милого чмокання біля своїх грудей.

Я завжди пильно дивилась на дитинку, яка смокче молочко і бачила, як же йому добре, як йому спокійно і приємно біля мами!

Свою першу донечку  я годувала майже два роки. З мене вже всі навіть сміялись, казали, що в школу ходитиму її годувати. Синочка другого годувала вже три роки. Він вже гарно говорив і навіть розумів, що завеликий для годування маминою “цицею”, але не міг зупинити себе. Часто він домовлявся зі мною, щоб я йому дала не одну, а дві “ціці” і тільки тоді він кудись піде))) Я не зважала на тих, хто мені щось радив. Я жила відчуттям себе і дитини! Я бачила,  що дитина – здорова, усміхнена, енергійна, розумна.

Третього синочка годувала менше – трошки більше року. Чомусь молока було мало. Я б хотіла більше, звичайно. А ось четвертого вже годую майже рік і планую ще. Я розумію, що можливо більше і не матиму вже такого щастя – годувати своїм молочком! 

Біблія про грудне вигодовування

Годуванння грудьми дає мені, як жінці, якогось особливого Божественного статусу. Навіть у Святому письмі є багато про це.

«Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це плату» (Вих. 2,9) 

Діти – це благословення, і тому годування грудьми настільки благословенне, як і народження дитини. Материнське молоко в багатьох біблійних коментарях порівнюють з манною, яку споживали ізраїльтяни в пустелі і якої треба було збирати саме стільки, щоб вистачало лише на день, оскільки надлишок завжди псувався (див. Вих. 16,4; Йо. 6,33). 

Натомість небажання годувати тоді вважали вчинком, гідним якнайбільшого осуду, а неспроможність годувати – суворою карою.

«Навіть шакали дають груди, своїх щеняток годують; дочка ж мого народу стала жорстока… язик від спраги в немовлятка до піднебіння прилипає…» (Пл. Єр. 4,3-4). Пророк Осія, засуджуючи невірність Богові, вигукує: «Дай їм, о Господи!… Що ж Ти даси їм? – Дай їм неплідне лоно й сухі груди» (Ос. 9,14).

Про годування грудьми неодноразово йдеться в Новому Заповіті. Один з таких найвідоміших епізодів читаємо в Євангелії від Луки:

«…жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: «Щасливе лоно, що Тебе носило, і груди, що Тебе годували» (Лк. 11,27)

З давніх-давен мати, яка годує немовля, сповнювала натхненням невідомих і відомих нам митців. її оспівано в народних піснях, звеличено в легендах, які дійшли до нас із глибин віків, з різних культур і народностей. 

Грудне вигодовування в Радянському союзі

За часів Радянського Союзу ставлення до годування жінкою дитинки стало якимсь зневажливим і не значущим. Моя мама, до прикладу, народила шестеро діток, але майже зовсім не годувала їх. Говорила, що максимум – по три місяці, а потім потрібно було йти на роботу. Я питала: “Як же вона залишала дітей своїх самих?” Відповідь: “Прив’язувала бутилочку молока біля голови і дитина, коли захоче їсти, повертається і п’є!” 

Мені аж не вірилось, що і я так вижила. Важко мені уявити, як мокре, холодне і голодне немовля скричиться, поки знайде ту соску. Чи діти якимись іншими були?

Бабуся мого чоловіка  згадувала, як прив’язувала на ніжку своїх дітей, які вже повзали і не ходили біля столу. Залишала теж соску десь прив’язану і йшла на півдня на роботу. Я зараз не можу цього уявити.

Моя мама згадувала, як годувала її мама у війну грудьми, як годувала бабцю її мама в голод. Це був єдиний шанс на спасіння дітей. Бог давав худим, голодним жінкам налиті молоком груди, щоб вони дітей своїх вигодовували. Бабця згадує, як вже біля холодної, мертвої, геть худої матері лежало немовля і смоктало молоко. Жінка виробляє молоко навіть з усіх своїх запасів, дбаючи про своє потомство.

Один дядько, з мого села, згадував, що смоктав у мами “ціцю” до 7 років. Що бігав вже з хлопцями гратись, а набігавшись – обов’язково у пазуху до мами! І це було для нього – найбільше щастя.

Вплив грудного вигодовування на дитинку

Про унікальні властивості жіночого молока та надзвичайно позитивний вплив годування грудьми на розвиток малюка можна говорити дуже багато.  Це й унікальний набір харчових речовин материнського молока, багато з яких є буквально готовими «блоками» для побудови різних тканин і органів дитини, і як додаток до них – комплекс ферментів – каталізаторів розщеплення харчових складників у травному каналі, а також повноцінний набір захисних речовин (імуноглобулінів) і навіть живих клітин материнської крові, що, потрапивши в організм дитини, продовжують там виконувати свою захисну функцію та багато інших.

Добре відомо, що материнське молоко повністю задовольняє потреби немовляти в поживних речовинах, вітамінах, мікроелементах і воді щонайменше до шестимісячного віку. Отже, ще півроку після народження малюка, організм матері повністю задовольняє його потреби подібно до того, як було до народження.

Простіше кажучи, годування грудьми – це співучасть із Творцем у творенні й плеканні нового життя, нової людської особи, єдиної й неповторної. Яка, хоч на початку і повністю залежна від батьків, ніколи не є їхньою власністю. Отже, не даємо, а лише передаємо дитині те, що призначено для її добра.

Виховання характеру дитини починається біля материнських грудей. Ось чому завжди, коли тільки це можливо, мати повинна зробити все, щоб годувати дитину грудьми. Хто може пояснити незбагненний вплив матері, від якої дитя цілковито залежне, на маленьку людину?

Ми не можемо змінити наше жіноче призначення – виносити людину у своєму лоні, виплекати її, вигодувати і зростити повноцінну людину, подібну Господу!

 

Мама чотирьох діток, педагог Інна Залізнюк 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *