Опубліковано

Пам’ятаймо, що слова – то квіти, а квіти мають бути найкращими, бо тільки гарний цвіт дає гарні плоди

А чи знаєте Ви , як виростають “слова”, так оті самі – “слова , та й годі, більш нічого, а серце рветься, ожива, як їх почує…”?
Чи часто ми задумуємось над вимовленими словами, якими ми , можливо завдали неприємні відчуття, можливо – засмутили, боляче торкнули гострим лезом в саме серце?
Чи задумуємось, звідки ми вирощуємо ті звуки, інтонації, цілі слова? 

А корінь є у всьому, і кожна думка, яка засіла в нас, пустила коріння, обов’язково проросте і дасть потім цвіт і плоди!..
І тільки від зерня, яке ми посадили у своєму серці , залежатиме, який сад слів ми вирощуємо… чи справді з лікувальної, цілющої основи потім вийдуть гарні, такі корисні і потрібні в дану мить людині – слова-квіти
Саме так я і вважаю, наші слова – квіти, а яку форму вони мають , залежить від наших думок , роздумів, глибоких усвідомлень…
Словом можна підтримати, надихнути, саме влучне, душевне слово має лікувальні властивості, може запасти надовго в найглибші наші куточки єства і довго гріти своїм неповторним теплом…
Згадайте тільки лагідні , підтримуючі завжди люблячі, ніколи не засуджуючі та всеприймаючі слова рідненької матусі, як довго вони живуть у нас, вони залишаються назавжди…
Моєї мами тут нема, але вона живе в мені, бо її сила слова і підтримки росте і живе і буде жити до тих пір , поки я житиму і думатиму
Цікавим для мене є те, що саме найрідніша людина, яка живе поруч , може ранити словом найболючіше.

На теж саме слово, ніколи не зреагувала , навіть не звернула уваги, пропустила мимо вух, якби ж воно було сказане чужою, зовсім не близькою людиною, а тут, та , що поруч , найдорогоцінніша – б’є сильно…
І можливо і ми можемо так само ранити рідних і не помічати цього?
Але завжди надіємось, що рідна людина пробачить і забуде…
А чи пробачаємо і забуваємо ми?
Можливо і не нагадуємо щодня, але інколи образа так глибоко засяде, що хоч не хоч в якусь не дуже доречну мить вилізе і роз’ятрить рану ще глибше…
Завдати болю набагато легше, ніж потім загоїти рану та вийняти образу.
Пам’ятаймо, що слова – то квіти, а квіти мають бути найкращими, бо тільки гарний цвіт дає гарні плоди -це віддані друзі, найщиріші знайомі, оточення, яке прагне світла і тепла, це повага, шана , успіх по житті…
Це плоди з найкращих квітів, а квіти – з найкращого зерня
Засіваймо в собі терпимість, незасудження інших, добро, ніжність, легкість, милосердя, всепримиреність, всерозуміння… це все так гарно проростає в такий дивовижний цвіт, що Ви самі цьому здивуєтесь
Бажаю всім гарного букету з найкращих слів.

Інна Залізнюк

Напишіть відгук