Опубліковано

Про автентику…

Правда сучасності – скільки людей, стільки й думок!
Але істина завжди одна!
Пізнавши істину, вона зробить нас вільними!
Зараз хтось тільки знайомиться із словом “автентика”, хтось давно розуміється і тільки усвідомлює у важливості його піднесення для розвитку народної культури та самобутності.
Питання автентичності, наче на слуху у кожного, але не чітке розуміння суті спричиняє непорозуміння між носіями культурної спадщини. Це питання не обговорена на рівні держави, на рівні нації.
Спостерігаючи за розвитком та поширенням типу “справжнього українського” ми часто дозволяємо країні, новому поколінню закріплювати у свідомості хибні кліше, шаблони нашого ідентифікуючої культури, з тим віддаляємося далі й далі від пізнання та розвитку першоджерела!
Це те саме, що пити воду з крана і переконувати, що це корисно, забувши про цілющщі та вічні джерела, що насичують тіло і задовольняють спрагу! 
На часі ми взяли на себе місію , принайми законодавчо закріпити понятійний апарат того, що на моє глибоке переконання дасть стійкий фундамент для розвитку справжньої автентичної культури, автентичного мислення.
Важливе питання, що має задавати собі кожен майстер- носій культурної спадщини: “Як залишитись відданим, вірним заповітам предків, їх мудрості, першоджерелу, але з тим самим не втратити себе, свій простір та історичний час, що буде предметом дослідження та передачі пам’яті наступному поколінню для міцної та стійкої культури?”
Ця тонка, така крихка межа, що завжди буде між двома світами – минулим і майбутнім.
Усвідомлення своєї історичності та пізнання символів минулого допоможуть створити автентику для нащадків.
Здається не дуже гарно думати, що автентичність родом з 100, 200 чи 300 років тому.

Що автентика тільки з минулого, а ми тільки можемо копіювати, реконструювати, зберігати.
Забуваючи, що ми “по образу і подобію” можемо творити!
І кожен майстер несе свій скарб в душі, що має передати своїм нащадкам.
Який виріб може гордо назватись автентичним?
В першу чергу – це безпосередньо виріб, що був створений в певному часі і є відображенням того часу.

Всі інші вироби, зроблені по зразку – є тільки тими , що несуть дух автентики, автентичні деталі.
Чому?

Тому що ми не можемо машиною часу перенестись в той час, в те село, жити в тих умовах, виготовити з насінини тканину, обробити її, вишити з такими ж думками та мріями. До повної автентичності виробу, нам годі дойти!
Це можна тільки відчувати інтуїтивно, коли ходиш музеями, коли дотикаєшся до вироба, коли спілкуєшся з колекціонерами, які розповідають дивовижні історії автентичних виробів, це трохи зближує і тоді можна поринути в дух спражності, непідробності!
Але є ще поняття автентики – що є пронизуючим через всі покоління!

Усвідомлення цього поняття приходить тоді коли вивчаєш символічну мову мистецтва! І приходить глибоке переконання, що мова символів, мова метафор є душею є тією автентикою поза часом і простором, що немає меж, саме мова символів є надмудрістю і кожне покоління може бачити у символах своє, що спонукатиме до розвитку да налаштовуватиме на гармонійний стан.
І не залежить ця автентика від місця створення, тканин, полотен, кольорів ниток, матеріалів – це все гомін часу! Технології змінюються, еволюція завжди добре для покращення побуту людини. Але є те, що немінне, незалежне!
І буде хтось жити в аскетичній самотності, стане творити на матеріалах, що будуть доступними, але символи, орнаменти до Людини прийдуть через сон, думку, мрію! Ангели нашепчуть.
Але Вічне буде Вічним!
Бо головне прагення Людини як мікрокосмосу – бути подібним макрокосмосу, творити та продовжити своє життя для нащадків!
Кожен хоче залишити свій досвід, свою мрію, бажання -і тільки мовою символу це доступно!
А завдання нащадків – оживляти кожне покоління, їх досвід, мудрішати і дорослішати, розвиватись і бути гідними та унікальними!
Можна ще багато думати про ці поняття і думка завжди принесе до істини!
А істина нас зробить вільними! А ще – терпимими, люблячими та добрими!
А щодо законопроекту, прект якого ми розробили, то ми намагались визначити юридично основоположні поняття так:
автентика – культурна спадщина оригінального походження, заснованого на першоджерелах;
автентичність – якісна ознака мистецтва, що вказує на його оригінальне походження, що заснованого на першоджерелах та здатність відтворювати оригінальні зміст і форму;
автентична продукція – вироби мистецтва, музика, знання, навички та інформація оригінального походження, заснованого на першоджерелах.

Майстер народної творчості, педагог, президент ГО “Всеукраїнська академія автентики” Інна Залізнюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *