Опубліковано

Спогади…

Десь далеко –
за обрієм,
затуманені й злі,
там ховаються спогади,
і розбурхані дні…

Наче глибоко
й стомлено,
позіхають в тиші,
а від того так морочно
і колотить вночі…

Дуже близько –
за мріями,
виглядають вони,
не чіпайте, ви тільки їх!
Мрії мої – святі!..

Відголоссям,
відлуннями,
пам’ять б’є у виски –
ці образи, ці струмені!
То ж візьми їх й пусти!..

Десь далеко…
За обрієм…
Віртуальні і ледь живі,
там ховаються спогади,
ти візьми їх й прости…

Напишіть відгук