Опубліковано

Як я боюся темноти

Як я боюся ТЕМНОТИ…

Так,
мене роз’їдає дивний страх…
Я довго мучилася з ним…
і клекотало – щось не так…
ця маска на мені, цей грим…

Трусила я з небес зірки…
кричала поглядом з землі…
боялася я темноти…
розгублена – нема мети…

Вколоти я хотіла б вас,
щоб зупинили погляд тут,
вщипнути ще хоча би раз…
спинити вас у самоті…

… задіти словом “за живе”,
щоб засвітити в вас “святе”,
і зустріч з Богом спалахне,
вогняне серце оживе…

…додайте світу теплоти,
мені ж хоч трошечки знаки…
…я ж так боюся ТЕМНОТИ
у людях… і уникаю
пустоти…

Напишіть відгук