Опубліковано

Присвята Герою – Максиму Ридзаничу

Присвячую справжньому Герою, кіборгу, Надлюдині – Максиму Ридзаничу (позивний – Адам).
Максиме,тобі Вічна пам’ять та вічна відданість твоїм перемогам!

… і не сон,
… і не спів,
… і не смуток,
… не продовження
… і не кінець!
Не життя
І не смерть,
І не стукіт
тих надривно
сміливих сердець…  

… і не злоба,
… і не сповідь,
… не втіха,
… і не смерть,
… і уже не життя,
… і не плач,
… і не стогін
й без сміху,
Ти – той відлік,
що є каяттям…

Чи біда, чи здобуток, чи втрата?
Що в саду ти почав засівать?
Твій політ – найдорожча відплата,
За плоди, що у Бога зміг взять!

І якщо ти фізично закутий в могилі,
Ти у просторі будеш завжди!
Бо Адамів початок віднині –
Зарубцьований дзвін про труди.

Щоб ніколи вже ми не далися,
Ту свідомість у собі приспать.
Стільки крові уже напилися,
Вдосталь, щоби їх пам.ятать!

Й стать пророком, сміливим без міри,
Й не спускати правдивих вітрил.
Лиш байдужість стишує хвилі!
Дико, страшно! Це і є імперил…

… не підеш,
… і не вмерш,
… і не зникнеш!
… Бо ми не відпустим –
вічний Дух, що Адамовим є.
І якщо на землі стане пусто,
Буде жити Зерно лиш твоє!

2.04.2015
Інна Залізнюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *