Опубліковано

Моя “ненависна” рутина, мої безкінечні будні…

Моя “ненависна” рутина, мої “безкінечні вимотуючи будні”!
Стукає каменем сильним в душі , моя “ненависна” щоденна рутина! Ввечері, лягаючи спати, я знаю до дрібниць, яким буде у мене наступний день, і так щодня вже багато років!
Ця ненависна рутина, може й бажала б зробити з мене таку ж саму одноманітну і буденну, звичну і безкінечно однакову!
Але ж НІ!
Ця моя “безкінечна і ненависна рутина” так наді мною нависла, будуючи мене саму з моїх прекрасних МАТЕРИНСЬКИХ думок!
Після “вранішнього погрому” пішли всі…   

А я в одному й тому ж ритмі – прибираю тарілки зі столу. “Ромка , знову недоїв. Синочок мій, такий худенький , такий дрібненький! Щось мені треба для нього смачніше придумати! А Назарчик щось сумний пішов у садок, треба розпитати у виховательки, як він спілкується з дітками, як їсть, як спить… Вікуська миленька , так рано встає, о шостій, їй найменше уваги. Вона постійно зайнята. Треба вибратись з нею на якісь посиденьки на одинці і поговорити без домашнього хаосу… Вітя знову вибирав сорочку і краватку сам, Я й не побачила, що він одягнув. Треба з ним звечора готувати набори одягу… Так думаю, не помічаючи, що вже кухня вся прибрана, посуд вже миється…
Йду складати прання… І кожну річ перебираю з думками: Знову Ромка впав десь, розірвав коліно. Так необережно ганяє, добре , що не сильно впав. Штани вже треба викидати… О, знову Назар “вничку” їм шоколад, замурзав сорочку геть! Мій миленький! І завжди він в “дєлє” , непомітно робить “шкоду”… Вікусечка, моя стильна дівчинка!))) ЇЇ одяг треба окремо прати, красотулька вже купує сама собі “бренди” на свій смак, яких я й не вимовлю))) … Вітюня мій, от сьогодні я тобі підготую ідеальні комірці! Ти ж там, на своїй роботі маєш ідеально виглядати, адже ти ж для нас все робиш! Все, щоб “моя ненависна рутина” в мене була! 🙂
І так щодня, розвішуючи одяг, знімаючи його, розкладаючи по шафах, я думаю про них! Про моїх людей! Їх життя – це “моя рутина! Боже, яка ж я вдячна тобі за таку рутину, яка б “ненависна” вона не була! Вона ж моя!
Я вся створена з мільярдів хронічно втомлених і хронічно щасливих клітин!!!
В нашій сім’ї сон – це розкіш, а денний сон – це дефіцит (як сказав мій чоловік – “особливий дефіцит – поспати лежачи!)
Але ж це прекрасно! Це краще, ніж спати скільки хотіти, і бути нікому не потрібною і не люблячою!
Бо моя “ненависна”рутина зробила мене щасливою ЖІНКОЮ і МАМОЮ! Я насолоджуюсь тим, що я можу своїм дітям готувати, прати їм, прибирати після них! Я насолоджуюсь цим!
Мені нічого вже й не треба! Мені достатньо мати її таку, саме таку “ненависну” рутину! Нехай вона в мене буде завжди!
Заради їх маленьких ручок, ніжних поглядів і неповторних слів:”Мамо, ми тебе так любимо!”
Мої мільярди хронічно стомлених і щасливих клітин живуть і дихають заради цих слів!
Мої мільярди клітин хочуть втомлюватись, бо хочуть бути потрібними ….

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *