Опубліковано

Еволюція спідниць в Україні та світі. Від незшитих розпашних форм до рясованих спідниць в 7 полотнищ

Сьогодні спідниця стала предметом виключно жіночого гардеробу. Виняток становить лише шотландський кілт. Без неї не обходиться жодна сучасна жінка. Спідниця поряд з низкою інших видів одягу входить до складу так званого «золотого фонду». Це ті речі, які протягом не одного століття закріпили свою значимість і міцно «осіли» у наших шафах. Спідниця дозволяє підкреслити жіночність, витонченість, грацію жіночої фігури. 

Як і на будь-який інший вид одягу, особливий вплив на спідницю мав час, особливості культури, побуту, етнічна приналежність, архітектура, клімат. Не завжди спідниця була такою демократичною, як в даний час. Вона зазнавала багато змін.  Читати далі Еволюція спідниць в Україні та світі. Від незшитих розпашних форм до рясованих спідниць в 7 полотнищ

Опубліковано

Герсет – унікальний різновид керсетки – 94 складки

На одному з Майстер-класів ми вивчали вбрання Черкащини і колекціонер та етнограф Володимир Щибря продемонстрував нам одяг , який нас захопив і здивував своєю вишуканістю та сучасним виглядом.

Це була герсетка з Черкащини, Черкаського району. Вона нас не залишила байдужою, тому ми відразу захотіли відтворити її точну копію, не додаючи нічого нового, від себе. Те, що в нас ( Наталія Боярчук) вийшло, перевершило всі наші очікування! 94 складки зробити на досить щільній шерстяній тканині – це рівень митця!  Читати далі Герсет – унікальний різновид керсетки – 94 складки

Опубліковано

Жіночий нагрудний одяг українських жінок: від простої прямоспинної безрукавки до керсетки з 17 клинами

Українські жінки завжди  вдягали на сорочку нагрудне вбрання, що прикривало верхню частину фігури й виразно впливало на загальний силует.

За спостереженнями,  виникнення і розвиток нагрудного одягу тісно пов’язані з кліматичними умовами та характером господарської діяльності народу. Звідси й два основних типи такого одягу — безрукавний та з рукавами.

Безрукавки представлені в Україні багатьма типами, що відрізняються кроєм, матеріалом, художнім оформленням.

Розвиток старовинних прямоспинних форм безрукавок із саморобного сукна (північ Чернігівщини та Київщини) відбувався шляхом ускладнення крою за рахунок вшивання додаткових клинів (вусів), які розширювали виріб донизу.

Називалися такі безрукавки переважно катанками, проте у Кролевецькому повіті відомий аналогічний одяг під назвою керсетка. Це підтверджує припущення, що керсетці, яка набула поширення у другій половині XIX ст., передувала саме прямоспинна безрукавка.  Читати далі Жіночий нагрудний одяг українських жінок: від простої прямоспинної безрукавки до керсетки з 17 клинами

Опубліковано

Українська хата. Спогади…

Коли заходиш в такі хатинки, повільно роздивляєшся… поринаєш в ту атмосферу, в ті часи…
Приходить дивовижне усвідомлення – якими скарбами володіли прості, звичайні українці!
Кожна оселя – це витвір мистецтва!
Кожна скриня – таємниця, сховок скарбів!
Кожна українска душа – автентична, первісна і первозданна…
Як же мені подобається все це, неймовірно…
Я точно вже жила в ті часи!
І навіть себе уявила біля віконця. 
Читати далі Українська хата. Спогади…

Опубліковано

Символіка вишиття

“Моя Молитва завжди з Вами!”
Можна довго сперечатись про силу та інформативність орнаментів, які нам залишили наші мудрі предки. Кожен дослідник завжди буде по-своєму трактувати , опираючись на свій досвід та своє пережите.
Вважаю зразком і найвищим, наймогутнішим прикладом символізму сказані слова Ісусом, коли він на Таємній Вечері, подав хліб і вино своїм учням і сказав “Прийдіть та їжте, це Тіло і Кров моя Нового Завіту!”  Читати далі Символіка вишиття

Опубліковано

Самогонний апарат з музею в Переяславі

Коли побачила в Переяславському музеї такий агрегат, згадалось село, дитинство і слово “могорич”.
Така дуже потрібна  в хазяйстві штука, була чи не в кожного в селі, десь “в ничці”. Кожен про це знав, але робили вигляд, що нічого не знають…
Мене в дитинстві дивувало, коли після якихось сільсько-господарських робіт, запрошених конюха чи тракториста не тільки грошима віддячували, а обов’язково – “садили на могорич”!   Читати далі Самогонний апарат з музею в Переяславі

Опубліковано

Про автентику…

Правда сучасності – скільки людей, стільки й думок!
Але істина завжди одна!
Пізнавши істину, вона зробить нас вільними!
Зараз хтось тільки знайомиться із словом “автентика”, хтось давно розуміється і тільки усвідомлює у важливості його піднесення для розвитку народної культури та самобутності.
Питання автентичності, наче на слуху у кожного, але не чітке розуміння суті спричиняє непорозуміння між носіями культурної спадщини. Це питання не обговорена на рівні держави, на рівні нації.
Спостерігаючи за розвитком та поширенням типу “справжнього українського” ми часто дозволяємо країні, новому поколінню закріплювати у свідомості хибні кліше, шаблони нашого ідентифікуючої культури, з тим віддаляємося далі й далі від пізнання та розвитку першоджерела!
Це те саме, що пити воду з крана і переконувати, що це корисно, забувши про цілющщі та вічні джерела, що насичують тіло і задовольняють спрагу!  Читати далі Про автентику…

Опубліковано

Про оберіг…

Сьогодні як ніколи відчувається важливість слів “берегти”, “оберігати”, “захищати”!
Коли постає реальна загроза, коли зло постає в усьому своєму жаху, коли до нас підступає вимотуючий душу СТРАХ!
Ми думаємо про те, як захистити, як втримати, як зберегти найдорожчих людей, їх життя, їх мир!
І думка про захист немає часу, вона через простори віків приходить в наші серця і тривожить нас!
Це думка, що передана нам предками, думка про ОБЕРІГ!
Давайте, поговоримо про ОБЕРІГ!
Як Ви сприймаєте зміст цього слова, яке поняття вкладає ваш досвід?
Давайте разом подумаємо про силу та дію оберегів!
Що для мене оберіг?
Скажу!
Це – потужний акумулятор думок, прагень, мрій та сподівань на краще для реалізації та здійснення!
Завдяки прадавнім знакам, силою думки та чистого серця обереги перегукуються ніби із силами Всесвіту і притягують всі добрі сили , щоб у сотні разів збільшити потенціал свого власника, посилити певні риси його характеру, забезпечити необхідними духовними та фізичними якостями, нагадувати не відхилятись від своєї цілі, посилювати своє енергетичне поле.
Обереги наших пращурів були незамінними помічниками в сімейному житті, в господарсті, у професійній та військовій справі.
О-беріг – це ніби берег, та межа між світами, це прикордонна служба від світу невдач та горя.
Перейти ОБЕРІГ можна тільки тоді, коли він “пропускає”, коли він не закріплений думкою бажань.
Шукаючи ОБЕРІГ як спасіння від чогось чи для чогось, це не що інше як перекладання відповідальності з себе за своє ж життя.   Читати далі Про оберіг…

Опубліковано

“Вишиванка” чи “вишита сорочка”?

Вишиванка? А може, “вишита сорочка”???
Друзі, звісно серце радіє, що країна долучається до такого свята “День Вишиванки”! Радісно, коли ми починаємо себе ідентифікувати з вишиттям, працею, наснагою, орнаментом!
Гарно і приємно, коли ми починаємо усвідомлювати, що ми творча нація, що не могла просто жити, працювати і не творити! Ми маємо скарби невичерпні!
Але цікаво , з яким орнаментом?
Чи це саме той орнамент, що насправді показує нашу автентичну сутність?
Як сприймає світ наше різнобарв’я? Як сприймають це наші діти?  
Читати далі “Вишиванка” чи “вишита сорочка”?

Опубліковано

Я про цю сорочку мріяла все життя!

Вишивання на маркізеті завжди і всіх заворожує, притягує і зачаровує.

Років 8 тому, в мене було перше замовлення на маркізеті. Я боялась дуже  чи справлюсь я з тканиною. Думала, які техніки підібрати, який взір, щоб виглядало гармонійно і довершено.

Я радилась зі свою наставницею. І саме вона мені порадила , що техніка “прутик з настилом через чисницю” на маркізеті виглядає приголомшливо. Я вишивала тоді сорочку повних три місяці по 8 годин. Пам’ятаю, що відчувала вже велику втому від одноманітності роботи, хотілось нову роботу почати. Мушу зауважити, що вишивки тоді було дуже мало , в порівнянні з сорочкою цього року – тільки одна  горизонтальна смужка на рукавах та на грудях. І це зайняло в мене три місяці роботи. Але досвід – неймовірна сила.

Після цієї сорочки мені наставниця сказала : “Ну, це вже вищий пілотаж! Після цього тоді нічого не страшно!”

Так, та сорочка додала мені впевненості в тому, що я можу створювати екслюзивні твори.

А ще більшої наснаги мені додало враження замовниці, яка була тоді приголомшена  роботою. А що може бути для майстрині краще , ніж щасливі очі замовників!

Потім ще були невеличкі сорочечки на маркізеті, які легко і швидко вишивались.

А про таку вишивку на маркізеті я мріяла все своє життя!

Читати далі Я про цю сорочку мріяла все життя!